Семейные споры. Развод через суд. Раздел имущества. Алименты. Брачный контракт.

 


d6c28c6582af8287b0eef478e4a8f548_XL         Брак основывается на добровольном согласии женщины и мужчины. Каждый из супругов имеет равные права и обязанности в браке и семье.
 
(Статья 51 Конституции Украины)

      Наша компания не случайно имеет название "Семейный адвокат", эта сфера деятельности одна из приоритетных для нас. Мы имеем достаточно большой опыт сопровождения судебных дел в сфере семейного права, среди них дела о разделе имущества супругов, расторжении брака, взыскании алиментов, заключение брачных договоров, определении места проживания ребенка, определение порядка свиданий с ребенком (детьми), работа со службами по правам детей, работа с семейными парами и психологами и т.д. Поэтому мы с легукостью заверяем, что Наша репутация, как адвокатов, специализирующихся в семейном праве достаточно высока. Любой Ваш вопрос в этой сфере может быть решен нами, Вы всегда можете получить юридическую консультацию и помощь в этой отраси, позвонив нам по телефону. 

        Среди некоторорых услуг, предоставляемых нами в сфере семейного права:

- разработка (составление) и нотариальное заверение брачного контракта (договора)
- правовой анализ и оценка рисков брачного контракта (договора)
- расторжение брака в судебном порядке
- взыскание алиментов с супруга(ги) в судебном порядке
- раздел общего имущества супругов, приобретенного за время совместного проживания
- юридическая помощь при лишении родительских прав
- правовая помощь по семейным спорам
- адвокат в Киеве по семейным делам
- выделение доли из совместно нажитого имущества;
- определение порядка общения (воспитания) и места жительства ребёнка
- лишение родительских прав
- работа со службами по правам детей
- предоставление юридических консультация и разїяснений закона в сфере семейного права 

Некоторые статьи Семейного кодекса Украины, которые могут быть полезны для Вас:

Стаття 21. Поняття шлюбу

1. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
2. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Стаття 57. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка

1. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
2. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.
3. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.
Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.
4. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.
5. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.
6. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
7. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю. 

Стаття 60. Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя

1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Стаття 61. Об'єкти права спільної сумісної власності

1. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
2. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
3. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
4. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. 

Стаття 69. Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
2. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Стаття 70. Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
2. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
3. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Стаття 71. Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
2. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
3. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
4. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
5. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Стаття 106. Розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей

1. Подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.
2. Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.
3. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Стаття 109. Розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей

1. Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
2. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
3. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
4. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Стаття 110. Право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу

1. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
2. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.
3. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.
4. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.
5. Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.
5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. 

Стаття 181. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину

1. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
2. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
4. У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
5. Якщо після виконання аліментних зобов'язань згідно з частиною четвертою цієї статті один з батьків не виїхав на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договорів про правову допомогу, та залишився або повернувся для постійного проживання в Україну, порядок стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми встановлюється законодавством.
6. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, згідно з яким з одного із батьків стягуються аліменти, він виїжджає для постійного проживання у державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, з нього за рішенням суду до його виїзду за межі України може бути стягнуто аліменти за весь період до досягнення дитиною повноліття.
7. Якщо після набрання законної сили рішенням суду про сплату аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття особа, з якої стягуються аліменти, продовжує постійно проживати в Україні або повертається в Україну для постійного проживання та змінюються обставини, які вплинули на визначення розміру аліментів, у судовому порядку може бути встановлено періодичне стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми. 
8. Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. 
9. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. 
10. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Стаття 183. Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини

1. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
2. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
3. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Стаття 184. Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі

1. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
2. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
3. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Юридические семейные консультации. Юрист по семейному праву. Юрист по семейным спорам. Адвокат по семейным спорам (консультации по семейному праву, семейным отношениям

 

БРАЧНЫЙ КОНТРАКТ.

 
Брачный контракт не испортит отношения

Согласно действующему семейному законодательству Украины, брачный договор представляет собой соглашение лиц, которые вступают в брак либо соглашение супругов, которое определяет их имущественные права и обязанности в браке или в случае его расторжения.

Важный аргумент в пользу брачного контракта – это то, что он является инструментом стабилизации брака, гарантией цивилизованного развода и финансовым фондом ваших общих детей.

Понятное дело, что перед свадьбой никому не хочется думать о расставании, но, как говорится "береженого Бог бережет". Когда люди женятся, они уверены, что будут вместе всегда, но, если так получается, что их отношения дают трещину, с которой они не могут совладать, порой супруги проявляют себя не с лучшей стороны. Избежать такого разворота событий как раз и помогает брачный контракт.

Чтобы документ имел юридическую силу, он должен быть заключен в письменном виде и обязательно удостоверен нотариусом. Оригинал хранится у юриста, супруги получают копии.

Значительное отличие брачного контракта в нашей стране от западных аналогов заключается в том, что в Украине данный документ регламентирует лишь имущественные отношения супругов, в то время как за пределами родины брачный контракт может вмещать пункты, касающиеся даже интимной жизни и выполнении бытовых обязанностей!

Также в брачном контракте запрещено ставить кого-либо из супругов в невыгодное материальное положение, урезать права ребенка, мужа или жены, которые установлены Семейным кодексом.
Итак, в соответствии с действующим украинским законодательством, в брачный контракт могут быть внесены такие пункты:

• Какое имущество считается личным, принадлежащим каждому из супругов;

• На каких условиях будет производиться  ремонт и содержание общего имущества – квартиры, дома, дачи и т.д.;

• Где будут жить будущие супруги, и кому принадлежит жилплощадь в случае развода;

• Кто, кому и сколько платит в случае развода;

• Порядок пользования имуществом при раздельном проживании и после развода.

Кстати, многие ошибочно полагают, что заключить данный договор можно лишь до вступления в брак. На самом деле брачный контракт можно оформить как до регистрации, так и уже будучи в браке, но юридическую силу договор получает с момента регистрации брака. Однако, если вступающим в брак еще нет 18 лет, то для заключения договора потребуется письменное согласие родителей или опекунов.

Интересный факт, что брачный контракт можно заключить как на весь срок брака, так и  на какой-то определенный, указанный в договоре период. Если кто-то из супругов считает, что в определенный момент стоит пересмотреть условия контракта, то это можно запросто осуществить – после заключения брачного контракта его можно изменять, но все изменения должны быть обязательно заверены нотариально.

Согласно Семейному кодексу Украины, одностороннее изменение условий брачного контракта не допускается – только по взаимному согласию сторон. Супруги также имеют право отказаться от брачного договора. Если муж и жена приняли такое решение, то должны обратиться с соответствующим заявлением к нотариусу.

Резюмируя все вышесказанное, брачный контракт – это не способ обидеть, ущемить или усомниться в чувствах пары, это своеобразный способ уберечь романтику их отношений.

 

 
Юристы и адвокаты компании «Столица-Адвокат» предоставляют юридические консультации и правовую помощь в сфере семейного права. Вот перечень основных услуг в этой области:

- разработка (составление) и нотариальное заверение брачного контракта (договора)
- правовой анализ и оценка рисков брачного контракта (договора)
- расторжение брака в судебном порядке
- взыскание алиментов с супруга(ги) в судебном порядке
- раздел общего имущества супругов, приобретенного за время совместного проживания
- юридическая помощь при лишении родительских прав
- правовая помощь по семейным спорам
- адвокат в Киеве по семейным делам
- разрыв брака (развод);
- раздел имущества (в добровольном или же судебном порядке);
- выделение доли из совместно нажитого имущества;
- определение порядка общения и места жительства ребёнка;
- взыскание алиментов;
- лишение родительских прав.


Стоимость:

составление искового заявления или иного процесуального документа - 300 грн.
сопровождение судебных дел в сфере семейных отношений - от 2000 грн.;
дела о разделе раздел имущества - от 3000 грн.;
Консультации, разъяснения - от 200 грн.